Погано? - Привід дякувати Долі. Завжди є такі, кому набагато гірше.
У кожного в житті настає момент, коли на душі зовсім погано і виникає природне запитання: «як з цим боротися?»
Причиною можуть послужити різні події: проблеми в школі, непорозуміння з батьками, розрив відносин, необхідність змінювати місце проживання... далі додай за власним бажанням.
Подивися на людей навколо.
Більша частина з них не має поняття, що таке щастя. Вони навіть не можуть заздрити або співчувати тобі. Розкажи їм про своє життя і будеш виглядати інопланетянином. Ти не маєш права сумувати, адже ти щасливий.
Прийшовши додому, у мене народилася ідея - подякувати Долі за те, що вона мені подарувала та скласти список з десяти пунктів!
1.У мене живі батьки і цього вже досить, щоб бути щасливим.
2.У мене є рідний брат, який завжди допоможе, підтримає і дасть необхідну пораду.
3.У мене є двоє справжніх друзів, які (я в це щиро вірю) завжди прийдуть на допомогу.
4.У мене є інтереси і захоплення, які роблять щасливим, навіть у ті моменти, коли я один.
5.У мене є мрії та цілі, яких я намагаюся досягти і це робить моє життя цікавим.
6.У мене виходить викликати до себе прихильність людей, які потім стають моїми союзниками і опорою, як і я для них.
7. Є люди, у яких я визиваю неприязнь і які відкрито мене недолюблюють. Найчастіше це люди з тим набором якостей, яких я не хочу бачити в своєму оточенні. І так здорово, що наші бажання співпадають!
8.У мене немає відвертих проблем зі здоров'ям, які могли б затьмарити моє життя.
9.У мене є сила волі чинити саме так, як того хоче моє Я, а не думка оточуючих.
10.У мене вистачає розуму придумати якусь важливу фігню (на зразок цієї вправи), щоб позбутися уявних і неістотних проблем!
Сказати, що кожен пункт мені давався легко і безтурботно - буде більше, ніж обман. Одразу народилися перші чотири, далі було складніше. Але з кожним пунктом моя посмішка ставала ширшою, а настрій поліпшувався до максимуму. Смішно згадувати, з яким настроєм починався писатися цей пост і з яким я його завершую :)
Що залишається написати в завершенні? Рекомендую, випробуй цю просту вправу, якщо у тебе поганий настрій. Так приємно усвідомлювати, що у тебе є маса причин дякувати Долі за те, що вона подарувала тобі можливість стати частинкою цього прекрасного світу!
(з інтернету)
********************************
3 грудня - Міжнародній день інвалідів
Це справжній тріумф волі! Це не ці люди інваліди, а ми з вами! Подивіться на них і перестаньте, нарешті, нити і скаржитися на те, яке важке у вас життя!
Ось, наприклад, Марі-Амелі ле Фур з Франції. У 2004 році вона в 15-літньому віці потрапила в аварію на скутері і лікарі їй ампутували ліву ногу. Пройшло 8 років і ця мужня дівчина завоювала золоту медаль на Паралімпіаді.
Вона пробігла 100-метровку за 13,26 секунди! А ви впевнені, що зможете пробігти цю дистанцію хоча б з таким же результатом?
А це українка Алла Лисенко. Вона безнога. 16 років тому також потрапила в ДТП.  Зараз їй 43 і вона завоювала в Лондоні золото у веслуванні. Це її друга медаль вищої гідності! Британець Річард Уайтхед з'явився на світ 19 липня 1976 року з серйозними вадами обох ніг. Щоб врятувати йому життя, була проведена ампутація вище колін. Це не завадило Річарду зайнятися легкою атлетикою.  У Лондоні 36-літній паралімпієць став чемпіоном в бігу на 200 метрів. Метт Штутцман з США народився без обох рук. Жив всупереч цьому. Двоє його дітей говорять, що тато прекрасно управляється зі своїм смартфоном, а також грає з ними в різні ігри. А на Іграх він виграв срібну медаль у стрільбі з лука!  Ще один абсолютно чудовий чолов ’ яга - Ильеса Деметра 1991 Фіджі. Ви не повірите, але він виграв змагання зі стрибків у висоту! Так як виграв! З результатом 1,74 метра!  Лондонський «Акватикс-центр» ревів від захоплення, коли китайський плавець Чжен Тао фінішував у фінальному 100-метровому запливі на спині. Безрукий паралімпієць подолав дистанцію за 1 хвилину 13,56 секунд, встановивши світовий рекорд.  Ахмед Келлі не став призером паралімпійських ігор. Він брав участь у фінальному запливі на 50 метрів брасом і зайняв четверте місце. Однак цей 20-річний хлопець перетворився в одного з головних героїв численних репортажів з Лондона. Ахмед народився в Іраку без рук і ніг. Він і його брат Еммануель є жертвами застосування хімічної зброї в роки першої війни в Перській затоці. Дітей підкинули до дверей сирітського притулку в Багдаді. Ахмеда і Еммануеля усиновила австралійка Мойра Келлі. І тепер Ахмед представляє Австралію на різних змаганнях паралімпійців. Він ще добре грає у футбол, але для цього використовує ножні протези.  У цих хлопців є чому повчитися, хіба не так?
*************************
|
