Як бачать короткозорі

Короткозора людина без окулярів погано бачить: а що, власне, вона бачить і якими саме представляються йому предмети – про це люди з нормальним зором мають дуже туманне уявлення.

Між тим короткозорих людей досить багато, і корисно познайомитися з тим, як виглядає для них навколишній світ.
Насамперед, короткозорі (зрозуміло, без окулярів) ніколи не бачить різких контурів: всі предмети для них мають розпливчасті обриси. Людина з нормальним зором, дивлячись на дерево, розрізняє окремі листочки і гілочки, які чітко вимальовується на тлі неба. Короткозорий ж бачить лише безформну зелену масу неясних, фантастичних обрисів; дрібні деталі для нього пропадають.
Для короткозорих людей людські обличчя здаються в загальному молодші і привабливіші, ніж для людини з нормальним зором; зморшки та інші дрібні вади обличчя ними не помічаються; грубо червоний колір шкіри (натуральний або штучний) здається їм ніжно рум'яним. Ми дивуємося наївності інших своїх знайомих, що помиляються мало не на 20 років у визначенні віку людей, вражаємося їх дивним смакам в оцінці краси, звинувачуємо їх у нечемності, коли вони дивляться нам прямо в обличчя і немов не бажають впізнавати... Все це часто відбувається просто від короткозорості.
«У ліцеї, – згадує поет Дельвиг, сучасник і друг Пушкіна, – мені забороняли носити окуляри, зате всі жінки здавалися мені прекрасними; як я розчарувався після випуску!» Коли короткозорий (без очків) розмовляє з вами, він зовсім не бачить вашого обличчя, – у всякому разі, бачить не те, що ви припускаєте: перед ним розпливчастий образ, і немає нічого дивного, що, зустрівши вас вдруге через годину, він вже не впізнає вас. Здебільшого короткозорий впізнає людей не стільки за зовнішнім виглядом, скільки за звуком голосу: недолік зору заповнюється витонченістю слуху.
Цікаво також простежити за тим, яким малюється короткозорим людям світ вночі. При нічному освітленні всі яскраві предмети – ліхтарі, лампи, освітлені вікна і т. п. – розростаються для короткозорого до величезних розмірів, перетворюючи картину в хаос безформних яскравих плям, темних і туманних силуетів. Замість ліній ліхтарів на вулиці короткозорі бачать дві три величезні яскраві плями, які заступають для них всю іншу частину вулиці.

 Автомобіля, що наближається, вони можуть не  розрізняти, замість нього вони бачать тільки два яскравих ореолу (фари), а позаду них темну масу.
Навіть нічне небо має для короткозорих далеко не той вид, що для нормального ока. Короткозорий бачить лише зірки перших трьох чотирьох величин; отже, замість декількох тисяч зірок йому доступні всього кілька сотень. Зате ці деякі зірки здаються йому великими грудками світла. Місяць представляється короткозорій людині величезним і дуже близьким; півмісяць же приймає для нього хитромудру, фантастичну форму.
Причина всіх цих спотворень і уявного збільшення розмірів предметів криється, звичайно, у будові короткозорого ока. Короткозоре око надто глибоке – настільки, що заломлені промені від зовнішніх предметів  збирає не на сітківці, а трохи попереду неї. До сітківки ж, що вистилає очне дно, доходять пучки променів, що розходяться, які дають тут нечіткі, розмиті зображення.

Використано: Перельман Я.И. - Большая книга занимательных наук - 2009