 14 жовтня, неділя
День Українського козацтва
Відзначається щорічно 14 жовтня в день свята Покрови Пречистої Богородиці.
Зародження і формування української народності відбулося в XII-XV ст. на основі південно-західної частини східнослов'янського населення, яке раніше входило до складу Київської Русі (IX-XII ст.).
На основі давньоруської народності сформувалися три східнослов'янських народи - український, російський і білоруський.
Починаючи з XIII століття українці піддавалися угорському, литовському, польському і молдавському завоюванням. З кінця XV століття почалися набіги татарських ханів,що затвердилися в Північному Причорномор'ї ,які супроводжувалися масовим полоном і викраденням українців.
В XVI-XVII ст. в ході боротьби з іноземними загарбниками українська народність істотно консолідувалася. Найважливішу роль зіграло при цьому виникнення особливих військових формувань - козацтва (XV століття), яке створило державу (XVI століття) зі своєрідним республіканським строєм - Запорізьку Січ. Вона стало політичним оплотом українців.
У серпні 1775 року за указом імператриці Катерини II Запорізька січ була ліквідована.
Важко переоцінити роль козацтва в історії українського народу.
Саме козацтво було тією силою, яка активно впливала на історію України XVII – XVIII ст.
Свято Покрова Пречистої Богородиці з давніх давен зміцнювало в душах козаків надію на опіку і заступництво Матері Бога Живого.
День Покрова, 14 жовтня, святкується в усіх козацьких громадах світу дуже урочисто, з молебнями про живих, з панахидами про тих, хто відійшов в інший світ, з урочистими загальними зборами козаків, з загальними трапезами.
Козаччина — доба небаченого піднесення народного духу, доба видатних державних, військових, церковних та культурних діячів — будівничих національної державності, які уславили Україну, зробили її знаною в усьому світі.
Історики вважають, що слово «козак» має тюркське походження і означає «вільна людини», а перша згадка про козаків датована 1492 роком.
Осередком козаччини стало Запоріжжя, де численні острови між рукавами Дніпра давали козакам безпеку, захист і змогу укріпитися.
Починаючи з перших років існування Запорозька Січ майже безперервно вела важку збройну боротьбу разом з усією Україною за віру і незалежність свого народу. Січі були притаманні ознаки республіки: власна територія, система виборних органів влади, правові звичаї, військо.
Перший з достовірно відомих козацьких гетьманів — князь, політичний і військовий діяч Дмитро Вишневецький (Байда), з яким Запорізька Січ вийшла на міжнародну арену як лідер боротьби східного слов'янства проти Кримського ханства і султанської Туреччини. Серед найвидатніших козацьких вождів — Самійло Кішка, Петро Конашевич-Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Петро Дорошенко, Іван Мазепа, Пилип Орлик та ін. Всі вони були видатними державними й політичними діячами, носіями ідеї незалежної, самостійної Української держави.
Займаючи бойовий пост між турками і татарами, з одного боку, і поляками — з іншого, козаки представляли собою живий бастіон для всього українського народу. Вони піднялися у військовій справі до рівня кращих європейських армій XVII-XVIII ст., і чимало європейських правителів намагалися залучити козацтво як серйозну силу на свій бік або використати його для досягнення власних політичних цілей.
Народ ставився до запорожців з повагою і любов'ю, сприймав їх як символ мужності, честі, людської і національної гідності.
Епоха козацтва створила багатогранну, глибоку духовність, що стала гордістю і окрасою української культури.
З початку відродження козацтва на Україні підписані президентом України укази: «Про координаційну раду Українського козацтва», «Про національну програму розвитку Українського козацтва на 2002-2005 рр.» і, звичайно ж, «Про день Українського козацтва».
День Українського козацтва був закріплений Указом Президента України 7 серпня 1999 року № 966/99 і святкується щорічно 14 жовтня.
Цей день називається «День Українського козацтва».
|