 22 вересня 2001 року, в день 60-ї річниці з початку підпільно-партизанського руху на Україні в роки Великої Вітчизняної війни, в країні вперше відзначався День партизанської слави, встановлений Указом Президента України.
День партизанської слави відзначається як данина всенародної поваги до тих, хто в суворий час воєнного лихоліття боровся з фашистами в глибокому тилу ворога, не шкодуючи ні сил, ні самого життя.
6200 партизанських загонів і підпільних груп, які налічували близько мільйона людей, завдавали відчутні втрати гітлерівським військам на окупованій території, сприяючи просування частин і з'єднань Радянської Армії на захід.
За мужність і героїзм, проявлені в боротьбі з ворогом, 200 тисяч партизан і підпільників нагороджені орденами та медалями, 223 з них отримали звання Героя Радянського Союзу.
У роки Великої Вітчизняної війни на території Середино-Будського району точилися запеклі бої. Діяли три партизанські загони, а також партизанські об'єднання С.А. Ковпака, О.М. Сабурова та інші.
Із історіїї міст і сіл України:
З наближенням ворога евакуювали в глибокий тил матеріальні цінності, машини та устаткування, частину населення. У вересні 1941 р. був створений підпільний райком партії [429, л. 98]. Для сформованого партизанського загону визначалися бази, проводилася бойова навчання з групами майбутніх партизан. Командиром загону став учасник громадянської війни. Н. Антипченко. 30 вересня 1941 р. загін у складі 102 осіб, у т. ч. 80 комуністів, перебазувався в урочищі Висока Гряда (на території Середино-Будського району)./507/
10 жовтня 1941 р. в Середину-Буду увірвалися німецько-фашистські окупанти.
Почалися розстріли і грабежі мирного населення.
Тоді ж у першому нерівному бою Середино-Будського партизанського загону з гітлерівцями загинули 15 народних месників. Фашисти розстріляли секретаря підпільного райкому партії і комісара партизанського загону Р. Я. Литмановича. Але боротьба не припинилася. Частина партизан перейшла лінію фронту та влилася в ряди діючої Червоної Армії, інша залишилася в підпіллі і продовжувала боротьбу проти окупантів. На території Середино-Будського району було розміщено кілька місцевих загонів народних месників, діяли партизани з’єднання А. Ковпака, А. Н. Сабурова і інші [396].
Велике значення для розвитку партизанського руху, підняття бойового духу трудящих Середино-Буди мала операція, проведена 19 листопада 1941 р. групою партизан на чолі з О. Н. Сабуровимна залізничній станції Зернове. Партизани захопили станцію, спалили нафтобазу, знищили багато гітлерівців, вивели з ладу телеграфно-телефонні лінії [1082].
26 березня 1942 р. в с. Василівці сформувався партизанський загін «За Батьківщину» (командир І. Ф. Федоров, І комісар. Д. Сень, начальник штабу Ф. Т. Кудояр). Через два місяці він налічував 450 партизан, в жовтні його ядро становили 49 комуністів (717, с. 196). Наприкінці квітня 1942 р. партизани Сумщини завдали удару по угрупування ворога в Чернацькому, Пигаревці, Середино-Буді, на станції Зернове. Гарнізони гітлерівців були розгромлені. В операції брав активну участь і загін «За Батьківщину», партизани якого спільно із з'єднаннями С. А. Ковпака і А. Н. Сабурова створили групи по боротьбі з німецько-фашистськими окупантами.
У багатьох селах району партизани відновлювали Радянську владу, колгоспи. На території району вони вивели з ладу залізничну магістраль, і рух на ній припинилося майже на весь період окупації [717, с. 257]. Влітку того ж року загін «За Батьківщину» контролював більше половини території Середино-Будського району. Він складався з 500 бійців, мав на озброєнні автомати, кулемети, міномети і гармати.
26 жовтня 1942 р. загін «За Батьківщину» (командир І. Ф. Федоров, комісар Л. Е. Кізя) у складі з'єднання А. Н. Сабурова виступив в рейд на Правобережну Україну, де виконав близько 50 бойових операцій і диверсійних нападів на військові комунікації, гарнізони ворога і поліцейські дільниці. Окупанти понесли великі втрати в живій силі і бойової техніки. Партизани, захопивши великі трофеї, передали населенню близько тисячі тонн продовольства, сотні голів худоби. За період рейду в загін влилося більше 400 чоловік [396].
У жовтні 1942 р. був затверджений новий склад підпільного райкому партії на чолі з І. Д. Сенем, Ф. П. Бабиным і Л. Е. Кизей. 23 жовтня на хуторі Скрипкине (поблизу Старої Гути) райком сформував другий партизанський загін (командир І. Д. Сень, комісар Ф. П. Бабин). У травні 1943 р. він налічував 130 партизан, в т. ч. 28 комуністів. На початку 1943 р. на базі загону був створений Середине-Будський підпільний райкому ЛКСМУ [1114, с. 257]. Народні месники знищили кілька тисяч гітлерівських солдатів і офіцерів, зруйнували 10 км залізничного полотна, 7 залізничних і шляхових мостів, пустили під укіс 9 ворожих ешелонів з живою силою і технікою, підірвали 9 паровозів, 102 вагона, 132 платформи з танками і автомашинами [544].
У березні 1943 р. створено третій Середине-Будський партизанський загін, що налічував 92 людини (командир Е. Д. Кавери, комісар Р. О. Шевцов).
5 вересня 1943 р. частини 65-й армії Центрального фронту визволили Середино-Буду.
Державна комісія встановила, що німецько-фашистські загарбники вбили тут 1478, повісили 15, викрали на каторжні роботи до гітлерівську Німеччину 371 людини, замучили 600 військовополонених [1226а]. Серед розстріляних - учасник першої російської революції 1905 – 1907 рр. і громадянської війни. Е. Бородулін.
Окупанти зруйнували заводи «Котломосстрой» і шкіряний, залізничну станцію Зернове, млин, олійницю, приміщення адміністративних установ, магазинів, лісгоспу, будинок профспілок, будинок піонерів, 2 школи, кінотеатр, 59 житлових будинків, розграбували майно колгоспів, МТС [512].
|
