Леонид Мартынов

                                          Вода 

                               Вода
                               Благоволила
                               Литься!
                               Она 
                               Блистала
                               Столь чиста,
                               Что - ни напиться,
                               Ни умыться, 
                               И это было неспроста.
                               Ей Не хватало Ивы, тала 
                               И горечи цветущих лоз.
                               Ей водорослей не хватало
                               И рыбы, жирной от стрекоз. 
                               Ей Не хватало быть волнистой,
                               Ей не хватало течь везде.
                               Ей жизни не хватало - 
                               Чистой, 
                               Дистиллированной
                               Воде!
                                                                  1946

********
«Тобою насолоджуються не відаючи, що ти таке», - звертався до води Антуан де Сент Екзюпері.
Той самий, що написав прекрасну казку про маленького принца.
Ми не можемо прожити без води і декількох днів. Тим часом довгі століття люди не тільки не знали, що вона собою являє, але не знали навіть, скільки її на Землі.

*******

Доктор хімічних наук Г. Г. Маленков
Суперечки про структуру води.

Споконвіку відомо, що лід плаває на поверхні води, тобто густина кристалічного льоду менше, ніж густина рідини. Майже у всіх інших речовин кристал щільніший рідкої фази. До того ж і після плавлення при підвищенні температури густина води продовжує збільшуватися і досягає максимуму при 4 ° C. Менш відома широкій публіці інша аномалія: при нагріванні від точки плавлення аж до 40 ° C стисливість зменшується, а потім збільшується. Теплоємність води теж залежить від температури немонотонно. Крім того, при температурі нижче 30 ° C із збільшенням тиску від атмосферного до 0,2 ГПа в'язкість води зменшується, а коефіцієнт самодифузії (параметр, який визначає швидкість переміщення молекул води відносно одина одної) зростає. Для інших рідин залежність зворотна, і майже ніде не буває, щоб якийсь важливий параметр вів себе не монотонно - скажімо, спочатку ріс, а після проходження критичного значення температури або тиску зменшувався. Виникло припущення, що насправді вода - це не одна рідина, а суміш двох компонентів, які розрізняються властивостями, наприклад густиною і в'язкістю, а отже, і структурою. Такі ідеї стали виникати в кінці XIX століття, коли накопичилося багато даних про аномалії води.